Первомайський дошкільний навчальний заклад № 5 "Малятко"
 
ЗАВЖДИ ЧЕКАЄ ВАС ТА ВАШИХ ДІТЕЙ!

Сторінка батьків

Шановні батьки!

Запрошуємо батьків майбутніх першокласників взяти участь у Інтернет-зборах, що проводитимуться з 1 по 31 березня 2015 року на сайті Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти» http://edu-post-diploma.kharkov.ua.

Даний захід відбудеться за ініціативи Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації з метою поширення практики організації різних форм роботи з батьками дітей старшого дошкільного віку та на виконання обласної програми розвитку освіти «Новий освітній простір Харківщини» на 2014 – 2018 роки, затвердженої рішенням Харківської обласної ради від 19 грудня 2014 року № 885-VІ.

 

Учасники зборів у зручний для себе час зможуть ознайомитися з нормативними документами щодо порядку прийому дітей до 1 класу, інформаційними матеріалами з питань готовності дітей до школи та порадами щодо створення умов для успішної адаптації дітей до нових умов, заповнити анкету та поставити свої запитання модераторам Інтернет-зборів.

 

 

Адаптація до школи

 

 

 

 

 

 

 

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

   Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

 Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

 Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

 Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

 

 

Стаття 155 Сімейного кодексу України

 Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

 Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

 Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

 Батьки зобов'язані поважати дитину.

 Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку  батьківського піклування щодо неї.

 Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

 Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

 Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

 Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

 Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

 Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

 

Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України

 Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей –

 тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

 тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -

 тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -

 тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 

 

Стаття 166 Кримінального Кодексу України

Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку -

 карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, -

 караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

Стаття 1178 Цивільного кодексу України

 Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

 У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

 

Рекомендації для батьків щодо виховання гіперактивних дітей

 

1. У своїх відносинах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її в

 кожному випадку, коли вона цього заслуговує, підкреслюйте успіхи. Це допомагає

 зміцнити впевненість дитини у своїх силах. 

2. Уникайте повторення слів «ні» і « не можна».

 3. Говоріть стримано, спокійно, м'яко. (крики збуджують дитину).

 4. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

 5. Для підкріплення словесних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

 6. Заохочуйте дитину за всі види діяльності, що вимагають концентрації уваги

 (наприклад, робота з кубиками, конструктором, настільними іграми, малювування,

 читання, тощо).

 7. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня (час приймання їжі, виконання домашніх

 справ, сну…)

 8. Уникайте, по можливості, скупчень людей (перебування у великих магазинах, на

 ринках і т.п. виявляє на дитину надмірна стимулююча дія).

 9. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження

 самоконтролю й наростанню гіперактивності.

 10. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна

  фізична активність на свіжім повітрі – прогулянки, біг, спортивні заняття (гімнастика,

 плавання, теніс, але не боротьба або бокс, тому що ці види спорту травматичні).

 11. Пом’ятайте про те, що властива дітям гіперактивність може втримуватися під

 розумним контролем за допомогою перерахованих заходів.

 

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

 

 

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

 

Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись

1. Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.

2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам'ятати художні особли­вості мови, мовні звороти.

3. Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та вико­ристанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,

4. Намагайся не лише запам'ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.

5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.

6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.

7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

 

Ні виховній агресії в сім’ї!

 

Виховуючи дитину, ми частішe використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величезним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів).

 

Своєю нищівною словесною агресією батьки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках.

 

Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси.

 

Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином.

 

Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і, сама стане пригнічувати.

 

Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо.

 

Дуже важливо, щоб ми використовували симпатію та усмішку, підтримку, співчуття та навіювали доброту, бо всі негативні емоційні вияви позначаються на психічному стані дитини.

 

Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов'язок батьків — зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов'ю та розумінням!

 

Посміхайтесь!

Пропонуємо розгадати загадку: «Вона немає ціни. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона продовжується одну мить, пам'ять же про неї часто зберігається надовго. Немає таких багатих, які могли б прожити без неї, і немає таких бідних, які б не стали багатші її милістю.

 

Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості у справах і служить паролем для друзів.

 

Разом з цим її не можна купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона являє собою таку цінність, яка не принесе ніякої користі, якщо тільки не буде йти від чистого серця».

 

Так що ж це? Звичайно ж, посмішка! Тож поговоримо про посмішку .

 

Вчинки красномовніші за слова, а посмішка означає: «Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити». Я кажу про справжню щиру посмішку - посмішку, сповнену сердечної доброти, що йде з глибини душі, посмішку, яка високо цінується в людських стосунках.

 

Що можна порадити, якщо ви не відчуваєте бажання посміхатись? Спробуйте змусити себе: якщо ви наодинці, наспівуйте якусь веселу пісеньку, згадуйте приємні хвилини вашого життя, коли ви чудово повеселилися у товариша на іменинах, коли ви добре відповідали біля дошки і одержали заслужену п'ятірку, коли вам посміхнулася дівчина, яка вам симпатична, і погодилася піти з вами в кіно . Поводьтеся так, як ніби ви вже щасливі, і це приведе вас до щастя!

 

Щоразу, коли виходите з дому, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте на повні груди, «пийте» сонячне світло, вітайте посмішкою ваших друзів. Намагайтеся зосередитися на думці про те, що вам хотілося б здійснити, намалюйте в своїй уяві образ симпатичної і достойної людини, якою вам хотілося б стати. Підтримуваний вашою думкою, він буде щохви­лини перетворювати вас саме в таку особистість!

 

Посміхайтеся! І люди, зігріті вашою посмішкою, будуть тягнутися до вас!

 

Посміхайтеся! І ваша посмішка створить щастя у вашому домі, атмосферу доброзичливості в спілкуванні.

 

 

Тільки ця посмішка має йти від чистого серця, тоді ви станете багатші з її милості. Адже, якщо ви здатні завжди посміхатися життю, життя завжди посміхнеться вам!

 

Пам'ятка батькам!  

 

 1. Спілкуватися з дітьми не менш як 3-4 години на добу, зокрема:

 

 а) під час суспільно корисної праці з дітьми (до 1год.);

б) під час години сімейного читання (до 30 хв.); 

в) під час ігор і занять спортом з дітьми  (до 1-2 год. на день).

 

 2. Не підвищуйте голос на дітей. Це дасть змогу переконатися, що вони і без крику чують усе.

 

3. Не зловживайте алкоголем, палінням, не приносити до дому чужих речей. Пам'ятайте, що діти – копія, відображення сім'ї.

 

 4. Не страхати дітей (лише в особливих випадках), але доводити розпочату справу до кінця, адже виховують саме дрібниці.

 

 5. Не забувати, що хорошу людину оточують хороші люди. Ображаєте дітей – не сподівайтеся на доброзичливе ставлення.

 

6. Бути милосердним, адже виховання – це передавання дітям вашого життєвого досвіду. Чим вищою буде ваша почуттєва сфера, тим глибшими будуть відчуття чужого болю чи радощів.

7. Звертайтеся по допомогу до дошкільного закладу, якщо є труднощі у вихованні.

 

Подаруйте дитині

 

любов та піклування

 

СІМ’Я – колиска духовного, морального народження людини. Саме в родині, серед найближчих та найдорожчих дитині людей формується її особистість, розвиваються моральні якості, сприйняття навколишнього світу, людського суспільства та ставлення до нього.

Заохочуйте рухову активність дитини: хай вона в міру своїх сил сідає,  підводиться, ходить, бігає, стрибає.

          Дайте можливість дитині звертатись до вас із численними запитаннями і отримувати на них чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.

Створіть у родині атмосферу душевного тепла та затишку, людяності і щирості.

Не забувайте , що дитина повинна мати власний куточок.

Значна частина вашого часу і вашої уваги має також належати вашій дитині.

Навчіть дитину розуміти красоту і тішитись нею – радіти з усього, навіть з найменшої дрібнички.

Підтримуйте і заохочуйте дитину до праці навіть тоді, коли вона робить помилку.

Виховуйте в дитині почуття відповідальності враховуючи, звісно, її сили і можливості.

Залучайте дитину до різноманітних активних занять, як до забав так і праці.

Допоможіть дитині відчувати власну значимість та потрібність для вас, для родини.

У ставленні до дитини будьте толерантними , терпимими, проявляйте доброзичливість – тільки тоді вона навчиться платити іншим людям тим самим.

 

Завжди дотримуйтесь даних дитині обіцянок.

Допоможіть дитині перемагати відчуття поразки, навчіть її бути оптимістом і тішитись майбутніми радощами.

 

Хочете, щоб діти були хорошими, - будьте щасливими. Розірвіться на шматки, використовуйте всі свої таланти, ваші здібності , залучіть ваших друзів, але будьте щасливі справжнім людським щастям.